— Мені набридло так жити… — Тетяна глянула на чоловіка сльозами на повні очі.
Збираючись на показ чергової квартири, Дарина Мельник і не підозрювала, що зустріч із потенційною клієнткою повністю переверне її звичне життя.
Олена Петрівна вирішила нарешті кинути роботу й піти на заслужений відпочинок.
Микола забіг у квартиру і з порога вигукнув:
В той день погода була погана: холод, дощ, вітер – тільки снігу не вистачало.
Параска була літньою жінкою, що довгий час жила одна, переживши на своєму життєвому шляху чимало. У її житті було багато усього, але найбільше їй гіркоти приносили стосунки з дочкою Іванкою.
Моя власна донька на мене тепер дуже ображається! – розповідає 60-річна Ліда Остапівна. – Виявляється, я – дуже недобра мама для неї, адже багато років ростила її не так, як потрібно було, бачте. Все я робила зовсім неправильно: і годувала її погано, і одягала в якийсь суцільний один мотлох, і по паркам-кіно не водила ніколи, як водять он, наприклад, інших дітей їх батьки, і до моря не возила її, про що вона мріяла постійно. І навіть звичайнісінького велосипеда у неї, бідолахи, в дитинстві не було ніякого, а вона лише й мріяла про нього все своє дитинство. Ну, можливо, і не було його у неї, погоджуюся, так – жили ми з моєю донькою Світланкою якось дуже скромно. Я ростила її сама, так вже склалося. Мені ніхто зовсім не допомагав – чоловік просто втік від нас обох дуже швидко, аліменти платив копійчані і ті не регулярно, тата й мами у мене рано не стало, я залишилася зі своїми проблемами на одинці. Крутилася сама весь цей час, як могла.
У Ксенії було подовжене обличчя з карими, очима, великі зуби і важке підборіддя. А ось волосся було густе, темне, вилося великими локонами. Якщо заколоти їх на потилиці, виходила пишна зачіска, але тоді недоліки обличчя ставали помітнішими. Тому Ксенія завжди ходила з розпущеним волоссям. Фігура в неї теж не дуже, наче її ліпив невмілий майстер. Але фігуру можна приховати одягом, а ось обличчя.
Марії Костянтинівні нещодавно виповнилося сімдесят два роки. Незважаючи на похилий вік, старенька жваво справлялася з невеликим господарством і вирощувала овочі на городі. Спокійне життя жінки закінчилося сім років тому, коли син, Вова, привів до батьківського будинку свою дружину Лідію. Як відомо, на одній кухні не може бути двох господарок.
– Надько, чому ти все вдома сидиш? Не боїшся, що одного разу пне тебе чоловік, а ти без досвіду роботи, що не звикла працею своєю заробляти, – говорила подружка практично щоразу, коли вони зустрічалися.