Я була слухняною дівчинкою, завжди слухала маму і тата, гарно вчилася, вдома мамі допомагала, нікому кривого слова не казала. З дитинства мене виховували так, щоб я була зручною для всіх. Мама завжди казала: «Не сперечайся, доню, і буде тобі щастя». І я вірила, бо тоді мені здавалося, що дорослі завжди мають рацію. Я звикла стримувати свої емоції, уникати гострих кутів, навіть якщо щось було не до душі.
