Категорії
Історії з життя

Тетяна ввірвалася до квартири тітки, як вихор: “Де кухня і спальня? Швидше показуй!” Потім, вказавши на свої мішки, додала: “Тут продукти, а тут – головний трофей: весільна сукня! Приїхала хлопа собі шукати, без чоловіка в господарстві ніяк

-Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі.

Продовжити читання “Тетяна ввірвалася до квартири тітки, як вихор: “Де кухня і спальня? Швидше показуй!” Потім, вказавши на свої мішки, додала: “Тут продукти, а тут – головний трофей: весільна сукня! Приїхала хлопа собі шукати, без чоловіка в господарстві ніяк”
Категорії
Історії з життя

Хай їдять те, що ти приготувала, а не нашу їжу, – заявила свекруха, відбираючи у онуків тарілки і фактично диктуючи їм, що їсти. – Я мільйони не заробляю, щоб всіх годувати

Ніно Іванівно, моя, свекруха, напевно, сто тисяч разів пошкодувала про скоєне. Але, як кажуть, слово не горобець, тож нехай не ображається на мій досить оригінальний вчинок. Знову ж таки, буде що згадати довгими зимовими вечорами. Наприклад те, що вона втратила сина, онуків і невістку, тобто – мене.

Продовжити читання “Хай їдять те, що ти приготувала, а не нашу їжу, – заявила свекруха, відбираючи у онуків тарілки і фактично диктуючи їм, що їсти. – Я мільйони не заробляю, щоб всіх годувати”
Категорії
Історії з життя

Петро розгубився, але швидко взяв себе в руки. Замість того, щоб піднімати крики на порозі, він запросив жінку до себе додому, аби уникнути зайвих пліток

Петро саме витягував білизну з пральної машинки, коли почув гучний стукіт у двері. Він пробурчав собі під ніс:

Продовжити читання “Петро розгубився, але швидко взяв себе в руки. Замість того, щоб піднімати крики на порозі, він запросив жінку до себе додому, аби уникнути зайвих пліток”
Категорії
Історії з життя

Мене просто розривало від злісті, коли я побачила його таким спокійним. Дивився на мене так, ніби це зовсім не його справа. Мовляв, “я тут ні до чого, це не я вирішував”. А коли я запитала, чи знав він про все це, то спокійно відповів: “Звісно, без мене нічого б не оформили”. Найбільше болить усвідомлення того, що рідна мати здатна на таку підлість

Він навіть очей не став ховати, мовляв, не моє рішення, то які до мене питання? Питаю, чи знав, а він так спокійно і впевнено: “Ну так, без мене те все не могло бути оформлено”. Найприкріше – розуміти, що рідна мама все те і вигадала і це, після стількох років що я біля неї була?

Продовжити читання “Мене просто розривало від злісті, коли я побачила його таким спокійним. Дивився на мене так, ніби це зовсім не його справа. Мовляв, “я тут ні до чого, це не я вирішував”. А коли я запитала, чи знав він про все це, то спокійно відповів: “Звісно, без мене нічого б не оформили”. Найбільше болить усвідомлення того, що рідна мати здатна на таку підлість”
Категорії
Історії з життя

Коли свекрові стукнуло 82, чоловік поставив мене перед фактом: його батько переїжджає до нас. Мовляв, це наш обов’язок. Але, як завжди, всі обіцянки “ми” перетворювалися на мій тягар

За своїм характером я людина дуже спокійна, тому іноді мені в житті буває дуже важко, бо я не можу ні слова впоперек комусь сказати, щоб на мене не образився хтось, та й свою точку зору на роботі не можу висловити дуже часто, адже, якщо комусь щось не сподобається, то потім буде купа зайвих пліток і кривих поглядів в мою сторону.

Продовжити читання “Коли свекрові стукнуло 82, чоловік поставив мене перед фактом: його батько переїжджає до нас. Мовляв, це наш обов’язок. Але, як завжди, всі обіцянки “ми” перетворювалися на мій тягар”
Категорії
Історії з життя

Отримавши сьогодні зарплату, як і завжди вирішила відкласти частину зарплати на навчання сина. Ці гроші були моєю маленькою радістю, моїм спокоєм тай просто гріло душу коли на думці була гадка про заощадження.  Відкрила шафу вигорнула все, а грошей не знайшла

Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала Ігоря: “Не шукай, я взяв і витратив” почула у слухавці.

Продовжити читання “Отримавши сьогодні зарплату, як і завжди вирішила відкласти частину зарплати на навчання сина. Ці гроші були моєю маленькою радістю, моїм спокоєм тай просто гріло душу коли на думці була гадка про заощадження.  Відкрила шафу вигорнула все, а грошей не знайшла”
Категорії
Історії з життя

Анько, ти ж розумієш, що це недобре. Старшій доньці більше дала, а молодшій менше? Треба подбати, щоб обоє мали все необхідне”, – нарікає моя сваха. Очевидно, що її турбує не стільки добробут доньок, як захист свого лінивого сина. І тут є не витримала

– То ви, свахо, у всьому винні. Тепер через вас ми обидві внуків не бачимо, – каже мені моя сваха Люба.

Продовжити читання “Анько, ти ж розумієш, що це недобре. Старшій доньці більше дала, а молодшій менше? Треба подбати, щоб обоє мали все необхідне”, – нарікає моя сваха. Очевидно, що її турбує не стільки добробут доньок, як захист свого лінивого сина. І тут є не витримала”
Категорії
Uncategorized

Серце розвалюваося на частини. З одного боку, кохана Олена, а з іншого – беззахисна дитина, яка потребувала допомоги. Я не був готовий до таких змін у своєму житті

Потяг повільно стукотів колесами, залишаючи за вікном широку, вільну дорогу. В купе точилася розмова на різні теми, поки один із пасажирів, чоловік середнього віку на ім’я Олександр, вирішив розповісти історію, що залишила слід у його серці.

Продовжити читання “Серце розвалюваося на частини. З одного боку, кохана Олена, а з іншого – беззахисна дитина, яка потребувала допомоги. Я не був готовий до таких змін у своєму житті”
Категорії
Історії з життя

Найбільше мене образило те, що чоловік залишився осторонь. Наче й не стосується його це все, хоча живемо ми разом. В цій ситуації те, що чоловік так чітко підкреслив, що наша квартира – це його власність, а я маю розбиратися зі своїми справами сама

Найприкріше, що чоловік осторонь одразу тримався. Бачте, він відношення до мого житла ніякого не має, якби вирішувати мав право, то тільки про свою власну квартиру, ту в якій ми нині живемо. А оскільки квартира, про яку мова зайшла – моя, то саме мені і говорити із його сім’єю.

Продовжити читання “Найбільше мене образило те, що чоловік залишився осторонь. Наче й не стосується його це все, хоча живемо ми разом. В цій ситуації те, що чоловік так чітко підкреслив, що наша квартира – це його власність, а я маю розбиратися зі своїми справами сама”
Категорії
Історії з життя

Я завжди вважала, що в чужі речі лізти негарно. Але цього разу щось мене підштовхнуло зазирнути в його телефон. Я не думала, що така дрібниця може призвести до таких серйозних наслідків.

Мені важко сьогодні, як ніколи раніше, хоча я все робила для того, щоб усім навколо мене добре жилося, але, в цей час, зовсім забула про себе.

Продовжити читання “Я завжди вважала, що в чужі речі лізти негарно. Але цього разу щось мене підштовхнуло зазирнути в його телефон. Я не думала, що така дрібниця може призвести до таких серйозних наслідків.”

Копіювання заборонено!