Мама залишила нас і поїхала на заробітки. Ну, але це вона нам сказала так, аби ми її відпустили, а насправді вона мала геть інші плани на своє життя. От тільки що мені залишалось робити? Я не могла встигнути і до тата і до дітей своїх. А тепер ще й мене винною роблять?
Найбільше щастя людини це її сім’я. На душі завжди радість та піднесення, коли вдома всі здорові, щасливі, а в сімейному гніздечку панує добробут та взаєморозуміння.
Довгі роки я не підозрювала, що свекруха робить мені відповідну репутацію серед родини, мовляв, і нечупара, і господиня погана, і мати недолуга, оце вже її синочкові дісталася дружинонька. А я ж справді до неї добре ставилася і нічого не помічала, хоча дзвіночки були. Проте, мені таки вдалося все поставити на свої місця.
Думаю, що ситуація з моїм шлюбом не зайшла б так далеко, якби свекруха всіма силами не противилася змінам. Я розумію, що материнське серце дуже м’яке, бо маю діти, але ж мав нарешті заговорити здоровий глузд.
У нас з Веронікою планується весілля. Ми з нею кілька років зустрічалися, а потім я зробив їй пропозицію. Я не маю жодних сумнівів щодо своєї обраниці, але мої друзі кажуть, що мені слід уважніше до неї придивитися. Річ в тому, що я родом із багатої сім’ї, а батьки Вероніки – звичайні робітники. У мене є власна квартира, автомобіль та бізнес. Мама з татом не одразу прийняли мій вибір, але згодом зрозуміли, що у нас з Веронікою все серйозно. Проте друзі продовжують стверджувати, що у дівчини немає до мене жодних почуттів, адже її цікавлять статки та інші матеріальні речі.
– З якого часу ти кредитами захопився? – запитала Олена у чоловіка.
У свої 29 років Ігор був одружений тричі, з жодною дружиною знайти щастя йому не вдалося.
– Вітя, хто дзвонив? – до кімнати зайшла дружина.
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села.
— Мені набридло так жити… — Тетяна глянула на чоловіка сльозами на повні очі.