Категорії
Історії з життя

Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Батько вкортре докопався до нього із своїми вимогами. – Ось що, дорогий синку, тобі вже 28 років, а ти за розум ще не взявся. Запам’ятай, або до тридцяти років у тебе буде повноцінна сім’я: дружина та дитина, або я позбавляю тебе спадщини… І ось сьогодні знову розмова з батьком продовжилася

Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Сьогодні йому було не до веселощів. Не радував його навіть недільний сонячний день.

Продовжити читання “Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Батько вкортре докопався до нього із своїми вимогами. – Ось що, дорогий синку, тобі вже 28 років, а ти за розум ще не взявся. Запам’ятай, або до тридцяти років у тебе буде повноцінна сім’я: дружина та дитина, або я позбавляю тебе спадщини… І ось сьогодні знову розмова з батьком продовжилася”
Категорії
Історії з життя

Поки дружини нема вдома Василь як ніколи швиденько помив посуд і поприбирав у квартирі. Чоловік взяв добрячий пакет продуктів і поспішив до дверей. Двері були зачинені… – Як таке може бути? – Василь з пакетом у руках впав у ступор він не повірив сам собі…

День у Василя розпочався чудово. Вранці дружина зібралася їхати з ночівлею на дачу, щоб прополоти грядки і посадити розсаду.

Продовжити читання “Поки дружини нема вдома Василь як ніколи швиденько помив посуд і поприбирав у квартирі. Чоловік взяв добрячий пакет продуктів і поспішив до дверей. Двері були зачинені… – Як таке може бути? – Василь з пакетом у руках впав у ступор він не повірив сам собі…”
Категорії
Історії з життя

Прямо на роботі Інну застали пологи. Жінка подзвонила свекрусі, щоб та привезла сумку яку вона зібрала в роддом. Свекруха все привезла. – Все буде добре, – сказала вона, гладячи Інну по руці. Інну все дратувало. Підійшов лікар: – Ну що, народжувати будемо? Пологи перші? – Другі, – другі процідила крізь зуби свекруха. Інна аж очі витріщила від її слів…

Що сталося зі свекрухою після весілля сина, Інна не розуміла. Все було добре. Свекруха Інну до весілля називала донечкою.

Продовжити читання “Прямо на роботі Інну застали пологи. Жінка подзвонила свекрусі, щоб та привезла сумку яку вона зібрала в роддом. Свекруха все привезла. – Все буде добре, – сказала вона, гладячи Інну по руці. Інну все дратувало. Підійшов лікар: – Ну що, народжувати будемо? Пологи перші? – Другі, – другі процідила крізь зуби свекруха. Інна аж очі витріщила від її слів…”
Категорії
Історії з життя

Оксана останнім часом все частіше замислювалася про свою долю. Однак Віктор одружуватися не поспішав. – Оксано, почекай, я поїду на заробітки привезу грошей і ми одружимося! Звичайно почекаю! – відповіла дівчина. Оксана пішла вчитися. Якось в гуртожитку було свято. Вона прокинулася в ліжку Сергія. Вона вискочила з кімнати і довго плакала з питанням: Що сказати Віктору?…

Оксана останнім часом все частіше замислювалася про свою долю і своє життя.

Продовжити читання “Оксана останнім часом все частіше замислювалася про свою долю. Однак Віктор одружуватися не поспішав. – Оксано, почекай, я поїду на заробітки привезу грошей і ми одружимося! Звичайно почекаю! – відповіла дівчина. Оксана пішла вчитися. Якось в гуртожитку було свято. Вона прокинулася в ліжку Сергія. Вона вискочила з кімнати і довго плакала з питанням: Що сказати Віктору?…”
Категорії
Історії з життя

Вже була пізня ніч, Ганна збиралася лягати спати, і тут голосно задзвонив телефон. Це була її мама. – Ганнусю, мені дуже погано, – сказала вона. – Не знаю, що робити, мені страшно… – Мамо, я буду через годину. А Михайло біля тебе йому ж п’ять звилин? – запитала донька. – Не хочу його тривожити, йому завтра на роботу. Ганна ледь не вибухнула від почутого…

Було вже дуже пізно і Ганна вже збиралася спати, як раптом задзвонив телефон.

Продовжити читання “Вже була пізня ніч, Ганна збиралася лягати спати, і тут голосно задзвонив телефон. Це була її мама. – Ганнусю, мені дуже погано, – сказала вона. – Не знаю, що робити, мені страшно… – Мамо, я буду через годину. А Михайло біля тебе йому ж п’ять звилин? – запитала донька. – Не хочу його тривожити, йому завтра на роботу. Ганна ледь не вибухнула від почутого…”
Категорії
Історії з життя

Недавно свекруха до мене завалила з такими новинами, що з мене аж пара йшла…  – Я у справах прийшла, – заявила Лариса Олексіївна увійшовши без запрошення. – І в яких же справах? – посміхнулася Юля. – Зоя та Петро, після весілля у мене живуть. Але в мене маленька квартира. А в тебе вільна квартира є, пусти туди наших молодих. – Не пущу! – спокійно відповіла Юля. – Після того, що ви зробили, точно не пущу! – Як це не пустиш, що я зробила? – здивовано спитала свекруха…

Юля хвилювалася, думаючи над тим, що подарувати на весільну урочистість зовиці Зої, яка була на десять років молодша за неї.

Продовжити читання “Недавно свекруха до мене завалила з такими новинами, що з мене аж пара йшла…  – Я у справах прийшла, – заявила Лариса Олексіївна увійшовши без запрошення. – І в яких же справах? – посміхнулася Юля. – Зоя та Петро, після весілля у мене живуть. Але в мене маленька квартира. А в тебе вільна квартира є, пусти туди наших молодих. – Не пущу! – спокійно відповіла Юля. – Після того, що ви зробили, точно не пущу! – Як це не пустиш, що я зробила? – здивовано спитала свекруха…”
Категорії
Історії з життя

Зранку Люба таки взула старенькі черевики і пішла на роботу. Ішов дощ, коли жінка повернулася додому, то лівий черевик просто розвалився. Ноги були мокрі, як і очі. Чоловік повернувся додому пізніше, ніж зазвичай. У звязку із сьогоднішнією ситуацію Любу все дратувало і вона вже почала себе накручувати. Коли повернувся чоловік…

Дощ восени – це звичне явище, але чомусь Люба сподівалася, що ця осінь буде сухішою. Погода і справді була не по-осінньому теплою і сонячною, наче знала, що на дощ у Люби немає в що взутися. Але на календарі 9 листопада, за вікном сильний дощ, природа таки повернулася до свого.

Продовжити читання “Зранку Люба таки взула старенькі черевики і пішла на роботу. Ішов дощ, коли жінка повернулася додому, то лівий черевик просто розвалився. Ноги були мокрі, як і очі. Чоловік повернувся додому пізніше, ніж зазвичай. У звязку із сьогоднішнією ситуацію Любу все дратувало і вона вже почала себе накручувати. Коли повернувся чоловік…”
Категорії
Історії з життя

Це була остання крапля для Тамари, коли чоловік який за ціле життя пальцем нічого не рушив вирішив відпочити та переїхати до села

Діти виросли і жили окремо, тож її нічого в житті не обтяжувало. Будучи жінкою енергійною, вона купила будиночок, швидко добудувала веранду, упорядкувала ділянку і зрозуміла, що для повного щастя не вистачає справжньої криниці.

Продовжити читання “Це була остання крапля для Тамари, коли чоловік який за ціле життя пальцем нічого не рушив вирішив відпочити та переїхати до села”
Категорії
Історії з життя

Обираючи на суді тата а не маму десятирічний Максим планував зовсім інше життя але він собі і уявити не міг, що на нього чекає далі…

Макс, відповідаючи судді, планував зовсім інше життя. Таке суворе чоловіче братерство, без вічних повчань матері. А батько взяв і знову одружився!

Продовжити читання “Обираючи на суді тата а не маму десятирічний Максим планував зовсім інше життя але він собі і уявити не міг, що на нього чекає далі…”
Категорії
Історії з життя

Тетяна купила гарний букет квітів, взяла подарунок і пішла на день народження подруги. Йдучи до будинку подруги вона глянула на її вікно і побачила там Зіну. Таня одразу ж подзвонила до неї, але та не відповіла. Вона подзвонила її чоловікові. – Я зараз до вас зайду! Зіну привітати, – радісно сказала вона. – А нас нема вдома! – раптом відповів чоловік. Таня застила на місці. Вона ж бачила щойно їх у вікні…

Улюблені квіти Зіни Тетяна купила ще вранці. Не те щоб вона збиралася прийти до подруги з самого ранку.

Продовжити читання “Тетяна купила гарний букет квітів, взяла подарунок і пішла на день народження подруги. Йдучи до будинку подруги вона глянула на її вікно і побачила там Зіну. Таня одразу ж подзвонила до неї, але та не відповіла. Вона подзвонила її чоловікові. – Я зараз до вас зайду! Зіну привітати, – радісно сказала вона. – А нас нема вдома! – раптом відповів чоловік. Таня застила на місці. Вона ж бачила щойно їх у вікні…”