Категорія: Історії з життя

Категорії
Історії з життя

Нас в сім’ї двоє, я і старша сестра Іванка. Як і у всіх старша сестра улюблениця батьків. Чомусь їй завжди віддавали все найкраще. Одного разу мама повідомила Іванці, що переїждає жити до неї, відповідь дочки поклала маму у ступор…

Нас в сім’ї двоє, я і старша сестра Іванка. Старша сестра- улюблениця батьків. Їй завжди все найкраще. Коли я вийшла заміж, одразу пішла працювати і вже піднялася по кар’єрних сходах – це все створено моєю працею.

Продовжити читання “Нас в сім’ї двоє, я і старша сестра Іванка. Як і у всіх старша сестра улюблениця батьків. Чомусь їй завжди віддавали все найкраще. Одного разу мама повідомила Іванці, що переїждає жити до неї, відповідь дочки поклала маму у ступор…”
Категорії
Історії з життя

У Миколи не стало дружини. Діти розїхалися, і залишився чоловік один. Він працював, тримав господарство, садив город, щоб допомогти дітям. Якось дочка Миколи із зятем, вирішила приїхати до батька по передачу. – Тату, ми хочемо картоплі на зиму набрати, – зайшовши в будинок сказала дочка. – Ой, вибач дочко. Вже нічого не залишилося, – раптом сказав Микола. – Як не залишилося? – здивувалася дочка, і побачила, що на кухні хтось господарює

Олена з чоловіком купили будинок на околиці міста. Поживши у квартирі з двома дітьми, вони вирішили – у своєму будинку краще, діти можуть гуляти у дворі. Можна на городі вирощувати овочі, чимось займатися. А у квартирі що, прийшов із роботи, і на диван. Тим більше Андрій любив працювати, допомагав тещі на дачі. Це теща порадила їм купити будинок, дивлячись, як зять управляється, і які у нього руки.

Продовжити читання “У Миколи не стало дружини. Діти розїхалися, і залишився чоловік один. Він працював, тримав господарство, садив город, щоб допомогти дітям. Якось дочка Миколи із зятем, вирішила приїхати до батька по передачу. – Тату, ми хочемо картоплі на зиму набрати, – зайшовши в будинок сказала дочка. – Ой, вибач дочко. Вже нічого не залишилося, – раптом сказав Микола. – Як не залишилося? – здивувалася дочка, і побачила, що на кухні хтось господарює”
Категорії
Історії з життя

Що на цей раз приготуєш, знову майонези? Я звикла харчуватися добре і не буду набивати шлунок твоїми майонезними салатами, – сказала свекруха. У відповідь невістка рубанула різко…

— Що будеш подавати на свято? Я звикла харчуватися добре і не буду набивати шлунок твоїми майонезними салатами, – сказала свекруха з виглядом господині.

Продовжити читання “Що на цей раз приготуєш, знову майонези? Я звикла харчуватися добре і не буду набивати шлунок твоїми майонезними салатами, – сказала свекруха. У відповідь невістка рубанула різко…”
Категорії
Історії з життя

Його батьки просто шикарні, вони дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти і сама одягаєшся як жебрачка. Ти, крім своїх городів, нічого більше не видиш. Як тебе людям показувати? Що ти дала мені?

Донька мені сказала: — Його батьки дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти одягаєшся як жебрачка. Ти світу не бачила. Ти, крім своїх городів, нічого не знаєш. Як тебе людям показувати? Вони — освічені, заможні. Як мені їм показувати таку матір? Що ти дала мені?”

Продовжити читання “Його батьки просто шикарні, вони дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти і сама одягаєшся як жебрачка. Ти, крім своїх городів, нічого більше не видиш. Як тебе людям показувати? Що ти дала мені?”
Категорії
Історії з життя

Ірина не находила собі місця, намагаючись заспокоїтися. Робочий день давно закінчився а чоловік досі не прийшов з роботи. Вона з усіх сил намагалася зберегти сім’ю але одного дня вона задалася питанням: “А є вона, та сім’я? Може, й зберігати вже нічого?”

Ірина безцільно ходила з кутка в куток, намагаючись заспокоїтися.

Продовжити читання “Ірина не находила собі місця, намагаючись заспокоїтися. Робочий день давно закінчився а чоловік досі не прийшов з роботи. Вона з усіх сил намагалася зберегти сім’ю але одного дня вона задалася питанням: “А є вона, та сім’я? Може, й зберігати вже нічого?””
Категорії
Історії з життя

Коли не стало мого тата, ми з мамою повідомили його рідних і наступного дня вони усі швидко приїхали до нас. Поки ми з мамою все влаштовували, сестри і брат батька нічого нам не допомагали, хоча ми їх просили про це. Згодом родина поїхала. А через тиждень я зібралася до татової хати, щоб все прибрати там, те що я там побачила, все розставило на свої місця…

Хочу поділитися своєю життєвою ситуацію, яка нещодавно сталася у мене, адже мені зараз потрібна гарна порада, бо сама впоратися ніяк неможу.

Продовжити читання “Коли не стало мого тата, ми з мамою повідомили його рідних і наступного дня вони усі швидко приїхали до нас. Поки ми з мамою все влаштовували, сестри і брат батька нічого нам не допомагали, хоча ми їх просили про це. Згодом родина поїхала. А через тиждень я зібралася до татової хати, щоб все прибрати там, те що я там побачила, все розставило на свої місця…”
Категорії
Історії з життя

Василь щиро вважав, що йому дісталася найкраща дружина, тому на день народження він подарував Галині дуже гарні золоті сережки. Але дружина, яка виховувала чотирьох дітей, чомусь не зраділа цьому подарунку, бо насправді мріяла про щось зовсім інше…

Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому дісталася таки найкраща дружина і найкраща мати для їхніх дітей. В домі завжди прибрано, їсти наготовано, діти доглянуті. Не забувала дружина і про чоловіка, завжди намагалася вгадати його бажання.

Продовжити читання “Василь щиро вважав, що йому дісталася найкраща дружина, тому на день народження він подарував Галині дуже гарні золоті сережки. Але дружина, яка виховувала чотирьох дітей, чомусь не зраділа цьому подарунку, бо насправді мріяла про щось зовсім інше…”
Категорії
Історії з життя

Марина поверталася додому з роботи, жінка вже була майже біля свого підʼїзду, як раптом помітила, що у її квартирі світиться світло. – Дивно, чоловік ще має бути на роботі, – подумала Марина. – Невже вимкнути забули? Жінка вирішила набрати до чоловік, запитати, чи він вдома. Але телефон Віталія не відповідав. – Та що ж це таке? – почала хвилюватися Марина. Раптом вона помітила, що на балкон її квартири хтось вийшов. Марина придивилася до «гостя» і….

Марина випадково підслухала розмову чоловіка з якоюсь дівчиною, яку він називав кошеням. Коли Марина різко зайшла до кімнати, він швидко скинув дзвінок.

Продовжити читання “Марина поверталася додому з роботи, жінка вже була майже біля свого підʼїзду, як раптом помітила, що у її квартирі світиться світло. – Дивно, чоловік ще має бути на роботі, – подумала Марина. – Невже вимкнути забули? Жінка вирішила набрати до чоловік, запитати, чи він вдома. Але телефон Віталія не відповідав. – Та що ж це таке? – почала хвилюватися Марина. Раптом вона помітила, що на балкон її квартири хтось вийшов. Марина придивилася до «гостя» і….”
Категорії
Історії з життя

Син повернувся додому не один. – Лано ось наша кімната сказав він своїй дівчині. Тепер ти тут молода господиня. Мати стояла і не могла слова промовити. Вона дуже зажурилася дівчина одразу їй не сподобалася….

Після роботи син несподівано прийшов рано і не один.

Продовжити читання “Син повернувся додому не один. – Лано ось наша кімната сказав він своїй дівчині. Тепер ти тут молода господиня. Мати стояла і не могла слова промовити. Вона дуже зажурилася дівчина одразу їй не сподобалася….”
Категорії
Історії з життя

Віктор з валізами приїхав до Люби. – Спить уже, мабуть, Любонька. Кохана моя, – подумав він. – Зараз розбуджу її. От вона зрадіє. Але Люба анітрохи не зраділа. – Я на тебе не чекала, Вікторе, – строго сказала вона, не дозволяючи Віктору зайти в квартиру. – Чому ти не подзвонив? У мене гості. – Гості? – Віктор застиг від здивування…

Віктор вже давно обіцяв Любі, що піде від дружини. Але не поспішав із цим.

Продовжити читання “Віктор з валізами приїхав до Люби. – Спить уже, мабуть, Любонька. Кохана моя, – подумав він. – Зараз розбуджу її. От вона зрадіє. Але Люба анітрохи не зраділа. – Я на тебе не чекала, Вікторе, – строго сказала вона, не дозволяючи Віктору зайти в квартиру. – Чому ти не подзвонив? У мене гості. – Гості? – Віктор застиг від здивування…”