— Вечеря готова? Іди обслуговуй чоловіка, дружино! — гукнув Ельдар. Він повернувся з роботи і застав Аріну за комп’ютером. — Що, знову нісенітниці дивишся? — Він зауважив, що вона перегортала стрічку у соціальній мережі.
Категорія: Історії з життя
Олег увірвався до під’їзду з букетом квітів у руках і нетерпляче натиснув на кнопку виклику ліфта. Він перебував у передчутті швидкої зустрічі з дружиною, з якою не бачився три місяці. Чоловік був у відрядженні, яке видалося йому надзвичайно довгим і виснажливим. Олег піднімався на сьомий поверх, уявляючи собі, як відчинить двері і, увійшовши до квартири, голосно покличе дружину, яка в цей момент напевно готує його улюблені страви і одягається для чоловіка. Ліфт невдовзі зупинився, і Олег спішно вискочив звідти. Він спробував відчинити двері квартири, але йому нічого не вийшло. Ключ, який чоловік дістав із кишені, наполегливо відмовлявся до кінця входити до замку дверей. Після невдалих спроб Олег вирішив просто зателефонувати у двері. Яке ж було здивування чоловіка, коли двері йому відчинила незнайома світловолоса жінка років тридцяти п’яти, одягнена в теплий халат і білосніжні махрові тапочки.
Зінаїда Олександрівна готувалася до приїзду гостей – за кілька тижнів до неї мала приїхати вагітна онука, дочка молодшого сина.
— Бабуль, – Інна вихором влетіла у квартиру – а я п’ятірку отримала з математики! Уявляєш, нарешті у мене стало виходити. А мама не дзвонила?
— Ваше прохання… Це верх нахабства. Закатайте свою губу назад і пішли геть із мого будинку! — Лариса різко відчинила вхідні двері.
У двадцять вісім років Маша розлучилася і залишилася одна із семирічною дочкою на руках.
Здавалося, ніщо вже не може зруйнувати сімейне життя Віктора та Рити – адже з того моменту, коли вони зіграли весілля, минуло цілих сімнадцять років. Це означає – випробування «життям» залишилося позаду, чоловік і дружина розуміють один одного з півслова, і мають намір і далі йти пліч-о-пліч.
Ось дивлюсь я на тебе Ніна і дивуюся. Коли ти все робити встигаєш? Я б від такого життя не витримала б давно! Не встигнеш одне зробити, а тут уже інше треба. Ні, я б не змогла…
Нещодавно мені подзвонила мама моя і стала скаржитися на мене, що у мене на неї вічно не вистачає часу, рідного онука вона бачила на його 3-х річчя, а він вже в школу пішов.