Категорії
Історії з життя

Вечеря вже охолола, а Оксана все ще сиділа на кухні, чекаючи Дениса. Коли він нарешті прийшов, вона радо зустріла його і пішла розігрівати їжу. Однак, коли жінка брала його сорочку, щоб покласти її в пральну машину, її пальці торкнулися чогось твердого

Денис прискіпливо поправив краватку, провів пальцями по бездоганно підстрижених скронях, трохи покрутив головою, перевіряючи, чи не туго він затягнув вузол.

Категорії
Історії з життя

Ользі дуже не хотілося знову розповідати цю історію, і вона коротко і сухо сказала: — Та нічого тут особливо розповідати. Є у нас із чоловіком одна традиція на річницю знайомства. – Ні, подруго! Так річ не піде! Мені ти таку історію розповіла! А тут вирішила парою фраз відбутися, — Алла Вікторівна різко зупинила Ольгу і змусила її розповісти все заново

Робочий день закінчився, залишивши позаду звіти, стоси паперів і дзві6н телефонів. Ольга з усім невеликим жіночим колективом вийшли надвір і, за давньою традицією, зупинилися біля входу, щоб поділитися один з одним планами на вихідні. Алла Вікторівна, підставивши обличчя сонцю, задоволено заплющила очі і защебетала:

Категорії
Історії з життя

Тетяна ввірвалася до квартири тітки, як вихор: “Де кухня і спальня? Швидше показуй!” Потім, вказавши на свої мішки, додала: “Тут продукти, а тут – головний трофей: весільна сукня! Приїхала хлопа собі шукати, без чоловіка в господарстві ніяк

-Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі.

Категорії
Історії з життя

Хай їдять те, що ти приготувала, а не нашу їжу, – заявила свекруха, відбираючи у онуків тарілки і фактично диктуючи їм, що їсти. – Я мільйони не заробляю, щоб всіх годувати

Ніно Іванівно, моя, свекруха, напевно, сто тисяч разів пошкодувала про скоєне. Але, як кажуть, слово не горобець, тож нехай не ображається на мій досить оригінальний вчинок. Знову ж таки, буде що згадати довгими зимовими вечорами. Наприклад те, що вона втратила сина, онуків і невістку, тобто – мене.

Категорії
Історії з життя

Петро розгубився, але швидко взяв себе в руки. Замість того, щоб піднімати крики на порозі, він запросив жінку до себе додому, аби уникнути зайвих пліток

Петро саме витягував білизну з пральної машинки, коли почув гучний стукіт у двері. Він пробурчав собі під ніс:

Категорії
Історії з життя

Мене просто розривало від злісті, коли я побачила його таким спокійним. Дивився на мене так, ніби це зовсім не його справа. Мовляв, “я тут ні до чого, це не я вирішував”. А коли я запитала, чи знав він про все це, то спокійно відповів: “Звісно, без мене нічого б не оформили”. Найбільше болить усвідомлення того, що рідна мати здатна на таку підлість

Він навіть очей не став ховати, мовляв, не моє рішення, то які до мене питання? Питаю, чи знав, а він так спокійно і впевнено: “Ну так, без мене те все не могло бути оформлено”. Найприкріше – розуміти, що рідна мама все те і вигадала і це, після стількох років що я біля неї була?

Категорії
Історії з життя

Коли свекрові стукнуло 82, чоловік поставив мене перед фактом: його батько переїжджає до нас. Мовляв, це наш обов’язок. Але, як завжди, всі обіцянки “ми” перетворювалися на мій тягар

За своїм характером я людина дуже спокійна, тому іноді мені в житті буває дуже важко, бо я не можу ні слова впоперек комусь сказати, щоб на мене не образився хтось, та й свою точку зору на роботі не можу висловити дуже часто, адже, якщо комусь щось не сподобається, то потім буде купа зайвих пліток і кривих поглядів в мою сторону.

Категорії
Історії з життя

Отримавши сьогодні зарплату, як і завжди вирішила відкласти частину зарплати на навчання сина. Ці гроші були моєю маленькою радістю, моїм спокоєм тай просто гріло душу коли на думці була гадка про заощадження.  Відкрила шафу вигорнула все, а грошей не знайшла

Відрахувавши рівно третину від зарплатні я понесла гроші у наш сховок. Я любила ці моменти: докласти до купки звичну суму перерахувати всі гроші, що там лежать і відчути, як на душі стає тепліше і спокійніше – сину на навчання вистачить. Відчинила шафу почала шукати конверт, але не знаходила. Вигорнула все, однак, його не було. Набрала Ігоря: “Не шукай, я взяв і витратив” почула у слухавці.

Категорії
Історії з життя

Анько, ти ж розумієш, що це недобре. Старшій доньці більше дала, а молодшій менше? Треба подбати, щоб обоє мали все необхідне”, – нарікає моя сваха. Очевидно, що її турбує не стільки добробут доньок, як захист свого лінивого сина. І тут є не витримала

– То ви, свахо, у всьому винні. Тепер через вас ми обидві внуків не бачимо, – каже мені моя сваха Люба.

Категорії
Історії з життя

Найбільше мене образило те, що чоловік залишився осторонь. Наче й не стосується його це все, хоча живемо ми разом. В цій ситуації те, що чоловік так чітко підкреслив, що наша квартира – це його власність, а я маю розбиратися зі своїми справами сама

Найприкріше, що чоловік осторонь одразу тримався. Бачте, він відношення до мого житла ніякого не має, якби вирішувати мав право, то тільки про свою власну квартиру, ту в якій ми нині живемо. А оскільки квартира, про яку мова зайшла – моя, то саме мені і говорити із його сім’єю.

Копіювання заборонено!