Категорія: Історії з життя

Категорії
Історії з життя

Недавно свекруха до мене принеслась з такими новинами, що я аж не стрималась…  – Я у справах прийшла, – заявила Лариса Олексіївна увійшовши без запрошення. – І в яких же справах? – посміхнулася Юля. – Зоя та Петро, після весілля у мене живуть. Але в мене маленька квартира. А в тебе вільна квартира є, пусти туди наших молодих. – Не пущу! – спокійно відповіла Юля. – Після того, що ви зробили, точно не пущу! – Як це не пустиш, що я зробила? – здивовано спитала свекруха…

Юля хвилювалася, думаючи над тим, що подарувати на весільну урочистість зовиці Зої, яка була на десять років молодша за неї.

Продовжити читання “Недавно свекруха до мене принеслась з такими новинами, що я аж не стрималась…  – Я у справах прийшла, – заявила Лариса Олексіївна увійшовши без запрошення. – І в яких же справах? – посміхнулася Юля. – Зоя та Петро, після весілля у мене живуть. Але в мене маленька квартира. А в тебе вільна квартира є, пусти туди наших молодих. – Не пущу! – спокійно відповіла Юля. – Після того, що ви зробили, точно не пущу! – Як це не пустиш, що я зробила? – здивовано спитала свекруха…”
Категорії
Історії з життя

Так сталося, що у Миколи не стало дружини. Діти розїхалися, і залишився чоловік один. Він працював, тримав господарство, садив город, щоб допомогти дітям. Якось дочка Миколи із зятем, вирішила приїхати до батька по передачу. – Тату, ми хочемо картоплі на зиму набрати, – зайшовши в будинок сказала дочка. – Ой, вибач дочко. Вже нічого не залишилося, – раптом сказав Микола. – Як не залишилося? – здивувалася дочка, і побачила, що на кухні хтось господарює

Олена з чоловіком купили будинок на околиці міста. Поживши у квартирі з двома дітьми, вони вирішили – у своєму будинку краще, діти можуть гуляти у дворі. Можна на городі вирощувати овочі, чимось займатися. А у квартирі що, прийшов із роботи, і на диван. Тим більше Андрій любив працювати, допомагав тещі на дачі. Це теща порадила їм купити будинок, дивлячись, як зять управляється, і які у нього руки.

Продовжити читання “Так сталося, що у Миколи не стало дружини. Діти розїхалися, і залишився чоловік один. Він працював, тримав господарство, садив город, щоб допомогти дітям. Якось дочка Миколи із зятем, вирішила приїхати до батька по передачу. – Тату, ми хочемо картоплі на зиму набрати, – зайшовши в будинок сказала дочка. – Ой, вибач дочко. Вже нічого не залишилося, – раптом сказав Микола. – Як не залишилося? – здивувалася дочка, і побачила, що на кухні хтось господарює”
Категорії
Історії з життя

Батьки мого чоловіка просто шикарні, вони дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти і сама одягаєшся як жебрачка. Ти, крім своїх городів, нічого більше не видиш. Як тебе людям показувати? Що ти дала мені?

Донька мені сказала: — Його батьки дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти одягаєшся як жебрачка. Ти світу не бачила. Ти, крім своїх городів, нічого не знаєш. Як тебе людям показувати? Вони — освічені, заможні. Як мені їм показувати таку матір? Що ти дала мені?”.

Продовжити читання “Батьки мого чоловіка просто шикарні, вони дали мені все: квартиру, машину, дорогий одяг. А що ти дала? Ти і сама одягаєшся як жебрачка. Ти, крім своїх городів, нічого більше не видиш. Як тебе людям показувати? Що ти дала мені?”
Категорії
Історії з життя

День народження Ірини проходив як завжди – ніяк! Чоловік прийшов розлючений з роботи, все йому не те. Дитина робила уроки, а сама Ірина готувала обід на завтра. Жодних привітань, жодних подарунків, ні слова! Все як завжди… Раптом у двері подзвонили. Ірина пішла відкривати, глянула у вічко і застигла від здивування

Батько завжди казав Кирилові, що чоловік має бути сильним, мужнім, строгим і конкретним. Ніяких сантиментів!

Продовжити читання “День народження Ірини проходив як завжди – ніяк! Чоловік прийшов розлючений з роботи, все йому не те. Дитина робила уроки, а сама Ірина готувала обід на завтра. Жодних привітань, жодних подарунків, ні слова! Все як завжди… Раптом у двері подзвонили. Ірина пішла відкривати, глянула у вічко і застигла від здивування”