Я була просто зразковою дружиною – в міру глуха і в міру недобачаюча, всю себе віддавала дітям, ніколи собі цукерки не купила, все дітям.
Категорія: Історії з життя
Катерина хотіла відзначити свої 45 років у ресторані, але не склалося. Натомість вона тягла сумки з їжею, щоб нагодувати гостей, адже Григорій не схвалив витрати на ресторан і наказав відзначати день народження в будинку.
Свого дорослого онука Віра Аркадіївна, яка мала велике чуйне серце, безмежно любила. Щоправда, жартувала все над ним, бовдуром називала, але своє прізвисько хлопець виправдовував щоразу. У дитинстві задирою був моторошним, у школі суцільні трійки отримував, до коледжу не вступив, від роботи до двадцяти трьох років ухилявся, у мамки на шиї висів.
– Боже мій, Танечко! – Вигукнула тітка Віра, підкладаючи собі чергову порцію салату, – ти просто фантастично готуєш! Так все смачно, так смачно! Що не страва, то делікатес! Яка ти все-таки розумниця! Як пощастило Андрієві з тобою!
Вечірнє світло затишно освітлювало кухню, де Ольга готувала вечерю. Пахло свіжозвареним борщем та свіжими пиріжками.
Новина про вагітність Аліса сприйняла з радістю. Вони з чоловіком, Богданом, були одружені лише два місяці, і дитину не планували. Але ця випадковість стала приємною новиною для пари.
Олександр увійшов у квартиру і одразу відчув звичну тяжкість у повітрі. Ключі, недбало кинуті на тумбочку, видали глухий звук, ніби став прелюдією до розмови, яку він мав намір почати.
– Не приїжджай, мамо. Не треба, дорога далека, а ти вже не молода. Навіщо тобі в потязі цілу ніч мерзнути? – каже мені син.
– А хіба тобі щось треба, мамо? У тебе ж все є! От я і кажу Ігорю, що найкращим подарунком буде наша присутність. Ну хіба ж не так? – каже мені моя донька Наталка.
Марія вже десять років працює в Італії, вирушивши туди на заробітки в свої п’ятдесят, коли зрозуміла, що сімейного бюджету для забезпечення потреб родини не вистачає.