– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече.
Категорія: Історії з життя
Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки.
Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти.
Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру.
Зранку в будинку було тихо, всі говорили пошепки, Олексій зрозумів, що приїхали обидві бабусі. Батько ходив похмурий, ховав очі, часто підходив до телефону. Ось вже два тижні, як дружина Олена була в палаті з новонародженою Марійкою.
– Ігоре, багажник! Відкрився багажник, зупини машину, – Марина вигукувала, але сама вже розуміла, що все пропало! Речі на ходу з багажника висипалися на трасу, і машини, що їхали за ними, напевно їх не помітили.
Повернувшись з роботи додому, Ігор застав дружину на кухні, де вона накривала стіл до вечері. Він мав нелегку розмову з нею, яку він почав з фрази “Мені треба сказати тобі щось важливе”.
Дмитро приїхав увечері з роботи і повідомив дружині, що завтра їде у відрядження на тиждень. Для Олесі це не новина, бо чоловік часто їде туди у відрядження, щоправда, дня на три, а тут на тиждень. «А що так надовго, зазвичай три дні там і назад. – Ну, багато роботи, багато зустрічей потрібно провести, до вихідних приїду», – сказав Дмитро і поцілував дружину в щічку.
Заміж Олена вийшла в 18 років. Атестат в школі отримала і в ЗАГС. Любила вона Олега ще з п’ятого класу, коли вони переїхали в село і оселилися в сусідньому будинку.
Лідія Василівна вже дві години сиділа на лавці біля будинку. Потемніло, похолоднішало, а вона все сиділа і чекала на дочку. Минула ще година, а потім ще.