Категорія: Історії з життя

Категорії
Історії з життя

Галина поверталася із заробітків і вічно жила у старій хаті в селі, яку вона отримала ще від мами. Коли їхала до дітей в гості до міста, то діти аж очі витріщали коли мама тягнула величезні торби. Та довгої її ніхто не чекав, бо, отримавши гостинці одразу матір за стіл аби вона скоріше поїхала, щоб не звільняти їй кімнату…

Копійку до копійки Галина складала аж 10 років, поки працювала в Італії. Діти вже мали свої сім’ї, давно жили самостійним життям.

Продовжити читання “Галина поверталася із заробітків і вічно жила у старій хаті в селі, яку вона отримала ще від мами. Коли їхала до дітей в гості до міста, то діти аж очі витріщали коли мама тягнула величезні торби. Та довгої її ніхто не чекав, бо, отримавши гостинці одразу матір за стіл аби вона скоріше поїхала, щоб не звільняти їй кімнату…”
Категорії
Історії з життя

Дружина прийшла з роботи з нічної зміни рано і застила на порозі. На кухні біля плити стояла її кума Галя. – Я тут рано встала і подумала – а чи не з’їздити до тебе, оладки посмажити, – почала кума. Буди чоловіка і давайте снідати! Марічка продовжувала дивитися на куму у глухому ступорі…

Марічка з Галиною дружили ще з коледжу.

Продовжити читання “Дружина прийшла з роботи з нічної зміни рано і застила на порозі. На кухні біля плити стояла її кума Галя. – Я тут рано встала і подумала – а чи не з’їздити до тебе, оладки посмажити, – почала кума. Буди чоловіка і давайте снідати! Марічка продовжувала дивитися на куму у глухому ступорі…”
Категорії
Історії з життя

– Доню, ми з батьком забули поговорити про твій день народження! – подзвонила доньці Лізі Зоя Володимирівна. – Я тобі надішлю список гостей, глянеш. Раптом когось забули… – У мене не вийде, – сказала Ліза. – Я не зможу приїхати в село. – Як це? – запитала жінка. – Мамо, я ж на роботі, – сказала дівчина. – Нічого не хочу чути! – взяв слухавку батько Лізи. – Якщо не приїдеш, більше нам не дзвони. Ліза не знаходила собі місця. Вона й не знала, що батьки таки вирішили запросити гостей. Всі сіли за стіл і тут батьки Лізи зрозуміли, що сталося найгірше

Павло Олексійович та Зоя Володимирівна натішитися не могли на свою єдину дочку Лізу, яка з’явилась у них, коли обом перевалило за сорок.

Продовжити читання “– Доню, ми з батьком забули поговорити про твій день народження! – подзвонила доньці Лізі Зоя Володимирівна. – Я тобі надішлю список гостей, глянеш. Раптом когось забули… – У мене не вийде, – сказала Ліза. – Я не зможу приїхати в село. – Як це? – запитала жінка. – Мамо, я ж на роботі, – сказала дівчина. – Нічого не хочу чути! – взяв слухавку батько Лізи. – Якщо не приїдеш, більше нам не дзвони. Ліза не знаходила собі місця. Вона й не знала, що батьки таки вирішили запросити гостей. Всі сіли за стіл і тут батьки Лізи зрозуміли, що сталося найгірше”
Категорії
Історії з життя

– Навіть не мрій. Я виходжу заміж, а ти гарний, тож знайдеш собі іншу, – процідила якось Анна, коли хлопець зустрів її біля під’їзду увечері. – Ах, так…

Того дня Роман з Іринкою поверталися дуже пізно додому, були вони дуже зморені, але на душі було радісно та спокійно. Хлопець надто міцно та водночас дуже ніжно тримав її за руку, а в іншій ніс повний кошик. Із сусіднього села долинав святковий пасхальний дзвін, потім до нього долучився з іншого. Вдалині загуркотів поїзд. Світало.

Продовжити читання “– Навіть не мрій. Я виходжу заміж, а ти гарний, тож знайдеш собі іншу, – процідила якось Анна, коли хлопець зустрів її біля під’їзду увечері. – Ах, так…”
Категорії
Історії з життя

Таня мені це набридло! Твоя бабця поводиться, немов у стайні. І запах вонючий цей вже терпіти не можу! Давай твою бабусю відвеземо до її рідні, а замість неї яраз з нами житиме моя мати, – випалив дружині В’ячеслав…

Чим більше Слава, мій чоловік, говорив, тим гостріше я розуміла, як сильно помилилася у цій людині. Його фрази жалили, мов бджоли, і я до глибини душі в ньому розчарувалася. Як же я не змогла розглянути в ньому цю гнилицю? Чи у всіх закоханих рожеві окуляри на очах? Що ж, спасибі, що допоміг мені їх зняти.

Продовжити читання “Таня мені це набридло! Твоя бабця поводиться, немов у стайні. І запах вонючий цей вже терпіти не можу! Давай твою бабусю відвеземо до її рідні, а замість неї яраз з нами житиме моя мати, – випалив дружині В’ячеслав…”
Категорії
Історії з життя

Арина Григорівна мирно спала на дивані, як раптом голосно задзвонив телефон. Жінка аж підскочила від несподіванки. На іншому кінці дроту почувся голос дочки…

Арина Григорівна мирно спала на дивані, як раптом голосно задзвонив телефон. Жінка аж підскочила від несподіванки. На іншому кінці дроту почувся голос дочки Наталії.

Продовжити читання “Арина Григорівна мирно спала на дивані, як раптом голосно задзвонив телефон. Жінка аж підскочила від несподіванки. На іншому кінці дроту почувся голос дочки…”
Категорії
Історії з життя

Так сталося, що моя невістка пішла з життя під час пологів. Коли я принесла онука до додому, син поставив мене перед вибором: або він, або онук. І знаєте кого я вибрала?

Я завжди пишалася, що нар одила і виростила чудового сина. Але 3 роки тому в нашій родині сталася ст рашна траrедія, в результаті чого я засумнівалася: а чи правда виростила хорошу, добру людину?

Продовжити читання “Так сталося, що моя невістка пішла з життя під час пологів. Коли я принесла онука до додому, син поставив мене перед вибором: або він, або онук. І знаєте кого я вибрала?”
Категорії
Історії з життя

Тоня приїхала у село на дачу. Вийшла на город, тут одразу сусідка до неї підходить. – Тоню, маю тобі дещо сказати, ти вибач, що говорю тобі це, але гадаю тобі таки краще знати…

Цієї весни Тоня вперше в житті приїхала на свою дачу одна.

Продовжити читання “Тоня приїхала у село на дачу. Вийшла на город, тут одразу сусідка до неї підходить. – Тоню, маю тобі дещо сказати, ти вибач, що говорю тобі це, але гадаю тобі таки краще знати…”
Категорії
Історії з життя

Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Батько вкортре докопався до нього із своїми вимогами. – Ось що, дорогий синку, тобі вже 28 років, а ти за розум ще не взявся. Запам’ятай, або до тридцяти років у тебе буде повноцінна сім’я: дружина та дитина, або я позбавляю тебе спадщини… І ось сьогодні знову розмова з батьком продовжилася

Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Сьогодні йому було не до веселощів. Не радував його навіть недільний сонячний день.

Продовжити читання “Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Батько вкортре докопався до нього із своїми вимогами. – Ось що, дорогий синку, тобі вже 28 років, а ти за розум ще не взявся. Запам’ятай, або до тридцяти років у тебе буде повноцінна сім’я: дружина та дитина, або я позбавляю тебе спадщини… І ось сьогодні знову розмова з батьком продовжилася”
Категорії
Історії з життя

Поки дружини нема вдома Василь як ніколи швиденько помив посуд і поприбирав у квартирі. Чоловік взяв добрячий пакет продуктів і поспішив до дверей. Двері були зачинені… – Як таке може бути? – Василь з пакетом у руках впав у ступор він не повірив сам собі…

День у Василя розпочався чудово. Вранці дружина зібралася їхати з ночівлею на дачу, щоб прополоти грядки і посадити розсаду.

Продовжити читання “Поки дружини нема вдома Василь як ніколи швиденько помив посуд і поприбирав у квартирі. Чоловік взяв добрячий пакет продуктів і поспішив до дверей. Двері були зачинені… – Як таке може бути? – Василь з пакетом у руках впав у ступор він не повірив сам собі…”