Я вдихнула глибоко, намагаючись не піддатися хвилі роздратування, що підступала до горла.

Я вдихнула глибоко, намагаючись не піддатися хвилі роздратування, що підступала до горла.
– От правду кажучи, совісті зовсім у неї немає. Тобто, ви ось просто так поневіряєтеся по чужих кутах постійно. Можна сказати, просто бідуєте. А вона, подивіться, постійно покращує свої житлові умови. Ще й збирається, з якогось дива, заміж виходити у свої роки. Зовсім байдужа якась стала. У неї двоє онуків, а вона ні про них не дбає, ні дітям власним не допомагає. Ех, доню, не пощастило тобі зі свекрухою дуже – завершила свою розмову Валентина Петрівна, з жалем поглянувши на свою дочку.
Ігор говорив якось знехотя, ніби й не жінка йому Катя усі ці роки була, а от тільки-но підійшла чогось просити. Він, навіть речей із їхнього дому не став забирати, наскільки йому було неприємно після всього що сталось, мати згадку про життя з дружиною.
Чим більше Слава, мій чоловік, говорив, тим гостріше я розуміла, як сильно помилилася у цій людині. Його фрази жалили, мов бджоли, і я до глибини душі в ньому розчарувалася. Як же я не змогла розглянути в ньому цю гнилицю? Чи у всіх закоханих рожеві окуляри на очах? Що ж, спасибі, що допоміг мені їх зняти.
Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Будинок повна чаша, мама господиня в будинку. Батька не стало, залишив міцний будинок та велике господарство. Старався все для сім’ї зробити. Тільки от син один, не змогла Галя другого виносити, а потім взагалі завагітніти не змогла. Тяжка робота сільська, господарство велике щоденного догляду потребує без вихідних та відпустки. А потім і сам надірвався, зліг. Галя три роки його доглядала, але все марно. Навчилася тоді Галя і з трактором поводитись і з городами справлятися.
– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече.
Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки.
Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти.
Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру.
Зранку в будинку було тихо, всі говорили пошепки, Олексій зрозумів, що приїхали обидві бабусі. Батько ходив похмурий, ховав очі, часто підходив до телефону. Ось вже два тижні, як дружина Олена була в палаті з новонародженою Марійкою.
Копіювання заборонено!